16.03.2010

Сергій Шниров і група Ленінград

Сергій Шниров і група ЛенінградЛенінград” створений бас-гітаристом Сергієм Шнуровим (раніше - лідер техно-групи Вухо Ван-Гога) 9 січня 1997 р., за чотири дні до першого концерту, він же автор назви. Народився 13 квітня 1973 р., у дитинстві вчився відіграти на скрипці.

До Шнурову приєднався вокаліст Ігор Вдовин. З тих пор через “Ленінград” пройшло кілька десятків музикантів; сам Шнурів не пам’ятає всіх учасників першого складу, пояснюючи це тим, що “Ленінград” - народний колектив, у якім не важливо хто відіграє.

Спочатку мною була придумана концепція, зовсім нахабна, а потім уже стали складатися пісні“. Музиканти були набрані із приятелів: Вдовин, Попов, Антоненко. З училища ім. Мусоргского був запрошений Івашев, притягнутий барабанщик групи “Наташа”, на крапці якої “Ленінград” репетирував. (”Група не набиралася: вона сама собою росла” - Шнурів.) Група дала перший концерт 13 січня 1997 р. в “Арт-клініці”.

Улітку до “Ленінграда” приєднався Калінін (раніше - Буква ПРО, Ніж для фрау Мюллер). У грудні 1997 р. підписує контракт із лейблом Шок Records (Post Color, “Цегли”, “Ніж для фрау Мюллер”, “Східний удар”).

Навесні 1998 р. лейбл випускає збірник танцювальної музики “Диско, диско” (” Пеп-Си”, “Колібрі”, “Пілотаж”, “Ніж для фрау Мюллер” і ін.), у нього включений трэк “Новий рік”, не характерна для “Ленінграда” пісня, написана Шнуровим спеціально для релізу за кілька днів до запису.

Навесні-Улітку 1998 р. на Санкт-Петербурзькій студії документальних фільмів записаний матеріал для дебютного альбому. Продюсером став Леонід Федоров, лідер “Аукцыона”. Після декількох поїздок у Москву з Федоровим і “Аукцыоном” на групу звертає увагу столична промоутерская компанія “Ы”, що займається московськими концертами “Аукцыона”, Markscheider Kunst і ін., і перекуповує контракт у Шок Records. “Їм так сподобалася група, що вони були готові на все - заплатити будь-які гроші, ледве чи не на шантаж, аби тільки “Ленінград” був у них” (колишній директор “Шок” Ілля Бортнюк, зараз - Gala Records).

Випуску повноцінного дебютного альбому перешкодила криза серпня 1998 р., і наприкінці року “Ленінград” самостійно випустив альбом “Куля” на касетах обмеженим тиражем 500 екземплярів винятково для продажу в магазині молодіжного одягу “Актив”. “Людям доводилося спеціально їздити, тому що це не спеціалізований музичний магазин, а магазин одягу, і однаково касета розійшлася за пару місяців” (Шнурів).

Нині раритет. 25 грудня 1998 р. “Ленінград” уперше виступив у Москві - у ДК ім. Горбунова перед “Аукцыоном”. Це був також перший концерт, коли співав Шнурів (Вдовин у Москву не поїхав). У виступі “Ленінграда” брав участь Федоров, який співав частину пісень і відіграв на гітарі.

“Офіційний” альбом “Куля” виходить із річним запізненням на приналежному групі “Ы” лейбле O.G.I. улітку 1999 р. (тільки на CD) під номером “001″, з переплутаними назвами (пісня “Дзвона” була помилково заявлена як “Катюха”), з невірним порядком і набором пісень. (”По кількості пісень усе те, але по змісту не ті”.) Шнурів уважає справжньою “Кулею” першу, касетну версію.

Восени 1998 р. був зроблений кліп на пісню “Я так люблю тебе” (у ролику знялася ди-джей Лена Попова) (режисер - Дмитро Дмитрієв, оператор - Дмитро Токин), показувався по каналу NBN і іншим місцевим петербурзьким каналам. На MTV кліп не побрали. Музиканти залишилися незадоволені результатом, уважаючи, що кліп не відбивав ідею творчості “Ленінграда”. Лейбл, крім “Кулі”, що випустив сингл “Піднебіння навпіл” Леоніда Федорова й “Волковтрио”, незабаром звертає свою діяльність, хоча офіційного оголошення про закриття не було. У жовтні в студії Neva Records записується другий, акустичний альбом (зводиться в Москві на студії Gala Records). Вдовин у записі участі не ухвалював.

У листопаді 1999 р. “Ленінград” уклав контракт на випуск чотирьох альбомів з компанією Gala Records. У тому ж місяці був знятий другий кліп - на пісню “Ду ю лав мі (Дай любові)” (режисери - Токин, Шнурів, оператор - Токин. Кліп із труднощами ( по особистому проханню компанії до Бориса Зосимову) побрали на MTV, і деякий час багато показували. Також кліп демонструвався по петербурзьких каналах.

20 листопада 1999 р. Калінін відбув в “творчу відпустку” у Колумбію. Його тимчасово заміняє Дмитро Мельников, пришедший у групу в лютому 2000 р. ( до цього працював гардеробником в “Грибоєдову”). 18 грудня 1999 р. вийшов другий альбом “Ленінграда” “Мат без електрики” (CD, касети). Шнурів визначає його як “альбом для естетів”. Вдовин остаточно перестав співати в “Ленінграді” навесні 1999 р.; сконцентрувався на заняттях електронною музикою. “Це був плавний відхід: у Москві виступав я в основному, а Вдовин співав тут. Це почалося з першого концерту в Москві” - Шнурів).

1 лютого 2000 р. на Санкт-Петербурзькій студії грамзапису закінчений запис двох нових пісень (”Агент 007″ і “Термінатор”), які ввійдуть у новий альбом “Ленінграда”, намічений до випуску на осінь. “Ленінград” воліє виступати в клубах (”Грибоєдов”, “Манхэттен”, “Спартак”), але 4 березня 2000 р. дав перший сольний концерт у великому залі (ДК ім. Ленсовета), що рекламувався як “останній”.

31 березня Шнурів приступився до запису сольного альбому з робочою назвою “Робот-Міліцейський, або Made in жопа”. У записі беруть участь Антоненко й Мельников. 8 квітня “Ленінград” виступив на концерті “Премія Fuzz” у Палаці спорту “Ювілейний” (9000 людей) - як номінанти в категорії “Краща нова група”, але приз одержали “Мультfильмы”. Склад перманентно міняється, однак кістяк становлять Шнурів, Фокін, Антоненко, Попов і Івашев.

На концертах кількість учасників може варіюватися від чотирьох до 14 людей. У квітні 2000 р. група виступала в Гельсінкі й Мінську без Шнурова - співав Попов (вокал у пісні “Зеніт” на CD “Куля”). (”Наші пісні народні, їх може співати будь-який” - Шнурів.) Шнурів працює промоушн-директором на радіостанції “Модерн”. Серед шанувальників “Ленінграда” - Сергій Галанин, Гарик Сукачев, групи “Ляпіс Трубецькой”, “Воплi Вiдоплясова”. Інші проекти Шнурова: “Ленэнерго” ( техно-музика, співає Шнурів; записана перша пісня “От так”), 3D (”Три дебіли”), Скоты (інструментальні версії росіян і східноєвропейських хітів типу ” Дорогою довгої”), як ідея - поп-проект “Латекс”, де повинна співати дівчина.

Читайте також по темі:

Опубликовано в: 2:14, Рубрика: Сергій Шнурів,

Комментировать